Загалом з початку 2025 року в Черкаській області було зареєстровано 326 випадків скарлатини (28,17 на 100 тисяч населення), що на 9,8% менше минулорічного показника. Переважна більшість захворілих є діти до 17 років (97,5%). А найбільш вразливою категорією, як і в минулі роки, є вікова група – 5-9 років (51,8%), а саме діти, які відвідують дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади.
Поодинокі випадки скарлатини реєструвались майже на всіх адміністративних територіях, у різних групах та класах, що є характерним серед захворювань, які щороку фіксуються на території області, а максимальна кількість захворілих спостерігається в осінньо-зимовий період. Зокрема на території міста Сміла за 2025 рік зареєстровано 21 випадок скарлатини серед дітей молодшого та старшого віку.
Довідково!
Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А, що проявляється ураженням ротоглотки, дрібноточковою висипкою, загальною інтоксикацією та можливим виникненням інфекційно-запальних ускладнень.
Джерелом інфекції є людина, хвора на скарлатину, ангіну або інший респіраторний стрептококоз, а також бактеріоносій.
Механізм передачі — аерогенний. Симптоми захворювання проявляються у вигляді ангіни, біло-жовтого нальоту на мигдаликах. На язику з’являється біле нашарування на язику, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і через декілька днів стає яскраво-червоним. Характерним для захворювання є висип, який з’являється в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення через початок несвоєчасного лікування або недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Для профілактики захворювання рекомендовано:
•раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції;
•уникнення контакту з хворими людьми;
•використання засобів індивідуального захисту органів дихання в місцях скупчення людей тощо;
•миття рук з милом після вулиці, перед їжею та за необхідності;
•вживання їжі багатої на вітаміни;
•проведення провітрювання та вологого прибирання приміщення;
•дотримання особистої гігієни;
•приділення часу фізичним навантаженням.
Лікар-епідеміолог Смілянського відділення
Черкаського міськрайонного відділу ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ» Зубко Людмила Василівна
