«На щиті» в рідне місто повернувся Владислав Дмитрович ДЯЧЕНКО – мужній воїн, захисник України, який боронив від російських загарбників свою державу, свою землю, життя своїх співвітчизників. Йому назавжди 36.
Владислав народився і виріс в Смілі, навчався у загальноосвітній школі №11. Пізніше - у ДНЗ "Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів". Працював будівельником, проте справжнім його захопленням була радіоелектроніка.
Сміливий, мужній, стриманий воїн Владислав Дяченко був відданий війську, військовій присязі та своїм побратимам. Служив солдатом, номером обслуги 3-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки 4-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України. Життя воїна, нашого смілянина обірвалося 23 червня 2024 року на Донеччині, в одному з н.п. Бахмутського району.
Ми в неоплатному боргу перед Героєм і маємо бути гідні його пам’яті і подвигу.
Україна втратила мужнього і відданого воїна і захисника. Непоправної, найважчої втрати зазнала родина.
Висловлюю щирі співчуття мамі, і всім рідним, близьким Владислава.
Вічна шана і слава Герою!
Поховали військовослужбовця на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
