10.06.2026 | 14:38
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
рішенням міської ради
від 10.06.2026 № 115-1/VIII
СТАТУТ
СМІЛЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
 2026
|
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Місто Сміла і його територіальна громада мають славну багатовікову історію, яка творилася в боротьбі за право на самоврядування.
Сміла – старовинне місто в Черкаській області. Про те, що Сміла та її околиці були заселені ще здавна, свідчать залишки давніх поселень та численних курганів, виявлених в різних частинах міста та поблизу нього. Офіційною датою виникнення Сміли вважається 1397 рік. Це твердження грунтується на результатах археологічних розкопок та наукових висновках доктора історичних наук Н.М. Яковенко, професора В.М. Мельниченко та смілянських краєзнавців. Згідно з цими даними, Сміла була заснована як прикордонний форпост Великого князівства Литовського. В квітні 1533 року Великий князь Литовський Сигізмунд І (1506 – 1548) надав брацлавському міщанину Юськові Тимкевичу привілей на порожнє урочище над Тясмином на території так званих Радиванівських грунтів місцевих бояр Зубриків. У 1536 році він заснував хутір, який був названий «Яцькове селище» або «Селище на Тясмині». З 1633 року власником притясминських земель стає польський коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Маєтність розвивається як частина великого магнатського господарства: із підданими, орендою млинів, збором податків, військовими зобов’язаннями. Влада знаходилась в руках управителя. За часів короля Яна Казимира Сміла вже стала невеличким містечком. Саме з дозволу С.Конецпольського Сміла отримала сучасну назву і з’являється на мапі французького вченого-інженера Гійома Левассера де Боплана.
В період козацької доби Сміла – важливий адміністративний центр. В ході Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького місто входило до складу Чигиринського полку і мало статус сотенного містечка (сотник Мисько Стринжа). У цей час діяли елементи козацького самоврядування: виборність старшини (сотника, отаманів), функціонування козацьких рад, участь громади у прийнятті рішень. Це був перший прототип місцевої демократії, заснований на військово – адміністративній системі.
Друга половина ХVІІ ст. стала для Смілянщини суцільним лихоліттям, яке ввійшло в історію під назвою Руїна. Смілянські землі в 1722 році перейшли у володіння польських магнатів Любомирських. Місцеве самоврядування було значно обмежене. Управління здійснювали призначені адміністрації. Містечко втратило козацьку автономію.
У другій половині ХVІІІ ст. сколихнула Смілянщину Коліївщина. Бурхливі події 1768 – 1780-х років змусили польську шляхту піти на поступки. 11 березня 1773 року на прохання Любомирських король Станіслав Август Понятовський надав Смілі привілей на Магдебурзьке право, яке юридично закріпило права і свободи громадян та сприяло розвитку міського самоврядування, яке згідно з артикулами магдебурзького права складалося з: війта, або міського голови; бурмистра або поліцмейстера, він же адміністратор-фінансист; райці, або судді; лавників, писаря. Діяли станові органи (для дворян, міщан). Попри усі перестороги, міщани вже мали змогу захищати свої права у суді. Старости разом з війтом розглядали справи, якщо сторонами у них виступали міщани та міські мешканці. Вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою в органи самоврядності українських міст, дане право стало одним з важливих чинників культурно-правового зближення України із Західною Європою, створило правову основу становлення і розвитку міського самоврядування.
Сміла стала повітовим містечком (1793-1794 рр.), але вже з 1795 року стає містечком Черкаського повіту. Адміністративні функції було передано до Черкас.
В другій половині ХІХ ст., після реформ у Російській імперії почали формуватися органи місцевого самоврядування: міські думи, земства (на рівні повітів і губерній). Вони займалися господарськими питаннями (дороги, освіта, медицина), частково представляли інтереси місцевого населення. Розвиток промисловості за часів Бобринських (цукроваріння, машинобудування, залізниця) стимулював потребу у більш ефективному управлінні містом.
У період революцій і УНР (1917-1921рр.) на території Сміли постійно змінювалась влада: органи Центральної Ради, місцеві ради (ради робітничих і селянських депутатів), адміністрації Гетьманату та Директорії. У цей період формувалися нові моделі самоврядування, але вони були не стабільними через військово – політичну ситуацію. У 1921 році Сміла стає містом, про що свідчить «Доповідна записка Ради робітничих і червоноармійських депутатів, схвалена виконкомом по питанню перетворення Сміли в міську одиницю» від 23.03.1921 р. А через два роки – адміністративним центром Смілянського району. У травні 1925 року у Смілі, на підставі рішення Президії Київського губерніального виконавчого комітету 7-го склику була утворена міська рада. У радянський час самоврядування мало формальний характер (фактичне управління здійснювала партійна вертикаль).
Новий етап розвитку самоврядності територіальної громади міста Сміли розпочався після відновлення незалежності України (1991): держава приєдналася до Європейської хартії місцевого самоврядування та ухвалила Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 рік). Почалося формування сучасної системи самоврядування (створення інституту міського голови, передача частини повноважень на місця). Сміла стала містом обласного значення і отримала ширші повноваження в управлінні ресурсами та розвитком території.
Реформа децентралізації в Україні суттєво посилила місцеве самоврядування. Постановою Верховної Ради від 17 липня 2020 року було створено Смілянську міську територіальну громаду. Розширено бюджетні повноваження, громада отримала більше контролю над інфраструктурою та розвитком.
Сьогодні місто має повноцінні інститути місцевого самоврядування європейського типу, з акцентом на автономію громади та управління ресурсами.
ПРЕАМБУЛА
Смілянська міська рада Черкаського району Черкаської області, як представницький орган місцевого самоврядування Смілянської міської територіальної громади -
з метою урахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних особливостей здійснення місцевого самоврядування;
прагнучи до організації міського життя на демократичних засадах;
дбаючи про довготерміновий стійкий розвиток міста і підвищення рівня життя у місті Смілі;
намагаючись створити ефективну міську владу, забезпечити законність і підконтрольність діяльності її органів і посадових осіб міській громаді;
беручи на себе відповідальність за розв'язання питань місцевого значення;
дбаючи про відродження, збереження та неухильний розвиток духовності, національних традицій і культурно-історичного середовища міста Сміли;
спираючись на традиції місцевого самоврядування міста Сміли, зокрема Магдебурзького права, що було надане місту у ХVШ столітті;
керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства України,
затверджує цей Статут.
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ ТА СИМВОЛІКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади
1. Смілянська міська територіальна громада (далі – Територіальна громада, Громада) – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах території Громади.
2. Територіальна громада складається з жителів міста Сміли та селища Ірдинівки.
3. До складу території Громади входить територія міста Сміли та територія селища Ірдинівки.
Територією міста Сміли є землі, окреслені межею міста. Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста Сміли від інших територій. Межі міста встановлено Постановою Верховної Ради України.
4. Територія Громади є невід’ємною складовою території Черкаського району Черкаської області України.
5. Адміністративним центром Територіальної громади є місто Сміла.
Стаття 2. Статут територіальної громади
1. Статут Смілянської міської територіальної громади (далі – Статут) – це нормативно-правовий акт Громади, що враховує історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування та забезпечує реалізацію прав жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.
2. Статут є обов’язковим до виконання всіма розташованими на території Громади органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають на території Смілянської міської територіальної громади.
3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади повинні прийматися з дотриманням положень Статуту та на його виконання.
Стаття 3. Символіка Територіальної громади
1. Громада має власну символіку, що відображає її історичні, культурні та інші особливості і традиції.
2. Символіка Громади складатися з герба та прапора (хоругви).
Опис повного герба: у зеленому полі з срібною вузькою стінчатою, мурованою чорним, зубчатою базою, дівчина у срібній (білій одежі) з червленим (червоним) орнаментом у нижній частині, з золотою косою і вузькою червленою (червоною) пов’язкою на голові, що ламає над головою чорну стрілу. Щит увінчаний срібною, мурованою чорним, короною з трьома зубцями і обрамований по боках натурального кольору віхтиками лепехи (Acorus calamus L.), нижні частини якої обвиті срібною стрічкою з написом в її нижній частині зеленими буквами (СМІЛА).
Опис прапора: у центрі малинового прямокутного полотнища щит герба міста Сміла, обрамований білою каймою. Співвідношення сторін полотнища 2:3 (ширина до довжини); співвідношення розмірі герба до розміру полотнища : висота герба складає 0,5 висоти полотнища; довжина основи герба складає 0,296 довжини полотнища.
3. Смілянська міська рада (далі – рада, міська рада) може прийняти рішення про затвердження Гімну (текстової та музичної форми урочистої пісні), логотипу тощо.
4. Символіка Територіальної громади використовується разом з державною символікою і є обов’язковою для застосування органами та посадовими особами місцевого самоврядування під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, свят та пам’ятних дат.
5. Зміст, опис та порядок використання символіки Територіальної громади визначаються одним або декількома окремими положеннями, що затверджуються рішеннями міської ради.
Стаття 4. Місцеві свята
1. Виявляючи повагу до історичних традицій, турбуючись про їх збереження і збагачення, про самобутній розвиток Територіальної громади, встановлюються пам’ятні дати в житті Громади.
2. День міста Сміли відзначається у другу суботу вересня.
Міською радою можуть встановлювати інші місцеві свята і порядок їх святкування.
3. Жителі Громади мають з повагою ставитися до пам’ятних дат.
4. Організація та проведення місцевих свят здійснюється виконавчими органами ради громади із залученням закладів культури, освіти, громадських організацій, трудових колективів та жителів громади.
5. Фінансування заходів з нагоди місцевих свят може здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
6. Під час проведення місцевих свят можуть організовуватися культурно-мистецькі, освітні, спортивні, просвітницькі та інші заходи, спрямовані на розвиток Громади та популяризацію її традицій.
Стаття 5. Відзнаки місцевого рівня
1. Міською радою можуть встановлюватися почесні відзнаки Територіальної громади (у тому числі посмертно) для відзначення осіб, які зробили значний внесок у:
1) розвиток міста Сміли та популяризацію його в Україні та за її межами;
2) високі особисті досягнення у економічній, виробничій, соціально-культурній, науковій, військовій, правоохоронній, творчій, спортивній, громадській та інших сферах діяльності;
3) за визначну благодійну, гуманітарну та громадську діяльність;
4) ефективну діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
5) меценатство;
6) особливі заслуги, виявлені під час захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, при виконанні військового і службового обов’язку;
7) з нагоди державних, професійних свят, пам’ятних, ювілейних дат;
8) інші заслуги перед Територіальною громадою та Україною.
2. Почесна відзнака Смілянської міської ради – Звання «Почесний громадянин міста Сміла». Почесна відзнака виконавчого комітету Смілянської міської ради – почесна відзнака «За особливі заслуги перед містом Сміла».
3. Заохочувальними нагородами виконавчого комітету Смілянської міської ради та Смілянського міського голови є грамоти і подяки.
4. Облік та реєстрацію нагороджених відзнаками місцевого рівня здійснює відділ організаційної роботи, діловодства, контролю та звернень громадян.
5. Підстави та порядок відзначення, а також статус нагороджених осіб визначається відповідними Положеннями, які затверджуються рішеннями міської ради, її виконавчого комітету.
РОЗДІЛ ІІ
ПРАВА ЖИТЕЛІВ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ГАРАНТІЇ ПРАВ ЖИТЕЛІВ
Стаття 6. Права жителів
1. Жителі мають право:
1) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;
2) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування та/або брати участь у їх роботі;
3) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність міської ради, міського голови, виконавчих органів міської ради та посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами законодавства;
4) одержувати копії актів міської ради, міського голови, виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб у порядку, визначеному законодавством України;
5) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади у порядку й у формах, встановлених законодавством України;
6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;
7) брати участь у плануванні та розподілі коштів бюджету Територіальної громади;
8) бути присутніми на засіданнях міської ради, її постійних депутатських комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами міської ради та її виконавчого комітету;
9) виступати на пленарному засіданні міської ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому міською радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;
10) на особистий прийом депутатами міської ради, міським головою, іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування, відповідно до встановленого графіку;
11) ознайомлюватися з проєктами нормативно-правових актів, рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
12) входити до складу наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади, у порядку та спосіб визначений законодавством та рішеннями міської ради;
13) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
14) брати участь у реалізації форм участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, визначених цим Статутом, рішеннями міської ради та законодавством;
15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.
2. Права жителів, якщо це передбачено Конституцією та законами України, цим Статутом, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території Громади.
Стаття 7. Обов’язки жителів
1. Жителі зобов’язані:
1) проявляти повагу до гідності кожної людини, сприяти забезпеченню рівності прав і свобод, утримуватися від будь-яких форм дискримінації;
2) шанобливо ставитися до традицій, звичаїв Громади, її самобутності, історії та культури;
3) сприяти сталому розвитку Територіальної громади, тобто балансу між задоволенням сучасних потреб жителів і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі;
4) шанобливо та ощадно ставитися до майна, коштів, природних ресурсів Громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Черкаської області, Черкаського району, розташованих у межах території Громади;
5) поважати символіку територіальної Громади і використовувати її тільки за призначенням;
6) реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах Територіальної громади, до інтересів держави та Громади;
7) сплачувати податки і збори;
8) дотримуватися Конституції та законів України, цього Статуту та інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
2. Обов’язки жителів в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території Громади.
Стаття 8. Гарантії прав жителів
1. Міська рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів у межах, визначених Конституцією та законами України.
2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні питань місцевого значення, віднесених до відання Територіальної громади та її органів місцевого самоврядування, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови.
3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування Громади.
4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам Територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їх права.
5. Рішення, дії та бездіяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати чи порушувати встановлені Конституцією та законами України права і свободи людини та громадянина.
6. Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів Територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.
7. Реалізація прав жителів здійснюється шляхом забезпечення в межах повноважень та ресурсів бюджету:
1) безперешкодного доступу до об’єктів фізичного оточення і транспорту;
2) можливості безперешкодного пересування у межах території Громади;
3) отримання рівних умов участі у всіх сферах суспільного життя;
4) отримання інформації у доступний спосіб;
5)надання якісних соціальних, освітніх, комунальних, транспортних, адміністративних послуг, а також послуг у сфері охорони здоров'я, цивільного захисту;
6) рівних можливостей для піклування про здоров’я, занять фізичною культурою та спортом;
7) рівних можливостей для культурного, мистецького та/або креативного вираження, провадження культурної та творчої діяльності, доступу до культурних послуг, культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини та інформації про них;
8) рівних можливостей та вільного доступу до освіти, в тому числі інклюзивної освіти, освіти протягом життя;
9) можливостей у сфері зайнятості, а також провадження підприємницької діяльності.
РОЗДІЛ ІІІ
ФОРМИ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ,
ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ
Стаття 9. Форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення
1. Формами участі Громади у вирішенні питань місцевого значення є:
1) місцевий референдум;
2) загальні збори (конференція) жителів;
3) місцева ініціатива;
4) громадські слухання;
5) електронні петиції;
6) участь жителів у плануванні та розподілі коштів бюджету Територіальної громади;
7) публічні консультації;
8) участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування;
9) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
10) інші форми участі, що не суперечать закону та передбачені рішеннями міської ради.
2. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.
3. Можливість використання жителями певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України, цим Статутом, рішеннями міської ради.
4. Органи місцевого самоврядування враховують пропозиції жителів Громади щодо вдосконалення системи муніципального управління, господарської діяльності та забезпечення їхніх прав на місцеве самоврядування.
Стаття 10. Місцевий референдум
1. Організація і порядок проведення місцевого референдуму визначається виключно законом України.
Стаття 11. Загальні збори (конференція) жителів
1. Загальні збори (конференція) жителів Територіальної громади є формою безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Загальні збори жителів Територіальної громади можуть проводитися на території всієї Громади або в окремих її частинах (в межах мікрорайону, кварталу, вулиці, бульвару, провулка, будинку).
3. Конференція жителів – зібрання делегатів жителів всієї території Громади або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібніших частин території Громади, для участі у вирішенні питань місцевого значення.
4. Право голосу на загальних зборах (конференції) жителів Громади мають жителі відповідної території, яким виповнилося 18 років.
5. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) та врахування їх рішень визначається Положенням про загальні збори (конференцію) жителів Смілянської міської територіальної громади, що є Додатком № 1 до цього Статуту.
6. Органи місцевого самоврядування сприяють організаційному та технічному забезпеченню проведення загальних зборів (конференції) жителів.
Стаття 12. Місцева ініціатива
1. Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі жителів Громади у здійсненні місцевого самоврядування шляхом внесення до міської ради пропозицій з питань місцевого значення, що належать до її повноважень. Це можливість жителям самостійно винести проєкт рішення на розгляд сесії міської ради.
2. Місцева ініціатива розглядається на найближчій черговій сесії міської ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з правом на виступ. Розгляд міською радою місцевої ініціативи здійснюється відповідно до регламенту міської ради, що визначає порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії міської ради.
3. За результатами розгляду місцевої ініціативи міська рада приймає рішення.
4. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради визначається Положенням про місцеві ініціативи у Смілянській міській територіальній громаді, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток № 2).
Стаття 13. Громадські слухання
1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі жителів Територіальної громади у підготовці пропозицій щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування стосовно питань місцевого значення.
2. Громадські слухання проводяться у формі зустрічей жителів Громади з депутатами міської ради, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких жителі можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до повноважень органів місцевого самоврядування.
3. Громадські слухання можуть проводитися на території всієї Територіальної громади або в її окремих частинах (у межах мікрорайону, кварталу, вулиці, бульвару, провулка, будинку).
4. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань і розгляду пропозицій органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про громадські слухання у Смілянській міській територіальній громаді, що є Додатком № 3 до цього Статуту.
Стаття 14. Електронні петиції
1. Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до Смілянської міської ради через її офіційний сайт, інший визначений спеціалізований сайт за допомогою електронної ідентифікації особи, на якому здійснюється збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.
2. Електронна петиція розглядається органами та посадовими особами Смілянської міської ради за умови збору на її підтримку не менше 200 підписів громадян протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення петиції.
3. Електронні петиції, документи, матеріали, проєкти та акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також пов’язана з ними інформація розміщується на офіційному вебсайті міської ради.
4. Порядок подання та розгляду електронних петицій до міської ради та її виконавчих органів визначається законом, цим Статутом та Положенням про електронні петиції в Смілянській міській територіальній громаді, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток № 4).
Стаття 15. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади
1. Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів бюджету Територіальної громади шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання бюджету Громади і звітування про його виконання.
2. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо планування і розподілу коштів бюджету Громади визначаються рішенням міської ради.
3. Жителі можуть вносити пропозиції щодо планування і розподілу коштів бюджету Громади безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у таких формах участі у вирішенні питань місцевого значення:
1) під час проведення громадських слухань;
2) у порядку місцевої ініціативи;
3) у формі електронної петиції;
4) на загальних зборах (конференції) жителів;
5) участі в роботі у консультаційно-дорадчих органах;
6) подання проєкту до громадського бюджету Територіальної громади, шкільного громадського бюджету, реалізацію яких заплановано у межах бюджетних призначень, визначених рішенням про бюджет на відповідний рік;
7) в рамках бюджетного регламенту;
8) подання пропозицій відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
4. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів бюджету Територіальної громади беруться до уваги міською радою та її виконавчими органами.
5. Громадський бюджет Територіальної громади є однією з форм участі жителів у розподілі коштів бюджету Громади, метою якої є стимулювання громадської активності, сприяння розвитку місцевого самоврядування та реалізації ініціатив жителів. Громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу, який фінансується за рахунок коштів бюджету Територіальної громади, під час якого жителі готують, подають та голосують за проєкти, які спрямовані на покращення життя Громади. Проєкти жителів, що стали переможцями за результатами голосування, реалізуються органами місцевого самоврядування спільно з авторами проєктів.
Порядок проведення конкурсу, визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням міської ради.
6. Шкільний громадський бюджет є однією з форм участі жителів у розподілі коштів бюджету Територіальної громади з метою створення додаткових умов для якісної неформальної освіти учнів закладів загальної середньої освіти, самореалізації та розвитку потенціалу учнівської молоді, їх участі в суспільному житті Територіальної громади та розподілі коштів бюджету Громади. Шкільний громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу на рівні закладів загальної середньої освіти, під час якого учні готують, подають та голосують за проєкти, які спрямовані на покращення освітнього процесу та позашкільного часу на базі закладу освіти. Проєкти-переможці реалізуються за участю їх авторів.
Порядок проведення шкільного громадського бюджету, визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням міської ради.
Стаття 16. Публічні консультації
1. Публічні консультації – це відкритий процес діалогу між жителями територіальної громади та органами місцевого самоврядування, що сприяє залученню до розвитку Громади, формує у жителів Громади почуття спільної відповідальності за прийняті рішення, а також забезпечує можливість брати участь у процесі прийняття рішень, які безпосередньо впливають на спосіб та якість їхнього життя.
2. Публічні консультації є однією з форм безпосередньої участі жителів Громади в місцевому самоврядуванні.
3. Публічні консультації проводяться у формі: електронних консультацій, адресних консультацій, публічного обговорення. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах.
4. Для публічних консультацій використовується офіційний вебсайт міської ради, а також, за потреби, інші онлайн-сервіси.
5. Порядок організації, проведення і врахування результатів публічних консультацій міською радою та її виконавчими органами визначається законом, цим Статутом та Положенням про публічні консультації в Смілянській міській територіальній громаді, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток № 6).
Стаття 17. Участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування
1. При міській раді, її виконавчих органах та міському голові можуть утворюватися консультативно-дорадчі органи, до складу яких можуть входити та/або брати участь у їхній роботі жителі Громади.
2. Метою таких органів є підготовка пропозицій щодо вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування, участь у розробленні проєктів рішень та розпоряджень з важливих питань місцевого значення, віднесених до повноважень відповідних органів та/або посадових осіб. Інформація про створення консультативно-дорадчого органу та порядок подання кандидатур (перелік документів, строки тощо) оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради.
3. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів визначаються положеннями, затвердженими відповідним органом та/або посадовою особою місцевого самоврядування, при якій вони створюються.
4. Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції. Інформація щодо порядку денного, дати, місця та часу проведення засідання консультативно-дорадчого органу розміщуються на вебсайті міської ради не пізніше, ніж за 1 день до дати проведення засідання. Рішення, прийняті за підсумками засідання розміщуються на вебсайті міської ради.
5. Органи місцевого самоврядування створюють ради з питань внутрішньо переміщених осіб, ради безбар’єрності та інші ради.
Стаття 18. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором (громадським об’єднанням, професійною спілкою (об’єднанням професійних спілок), творчою спілкою, організацією роботодавців (об’єднанням організацій роботодавців), благодійною організацією, органом самоорганізації населення), який здійснює діяльність на території Громади, аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.
2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень.
3. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Смілянській міській територіальній громаді, що є невід’ємним додатком до цього Статуту (Додаток № 5).
Стаття 19. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування Територіальної громади ґрунтується на Конституції України, законах України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та інших актах органів місцевого самоврядування.
2. Громадський контроль реалізується з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів Громади з урахуванням принципів відкритості та прозорості, пріоритетності прав людини і громадянина, недопущення перешкоджання здійсненню законного громадського контролю, взаємодії жителів Громади з органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
3. Громадський контроль здійснюється шляхом:
1) забезпечення міською радою, її виконавчими органами та посадовими особами права кожного на доступ до публічної інформації в обсягах, передбачених законодавством України;
2) звітування міського голови, депутатів міської ради про свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства та цього Статуту;
3) участі жителів у плануванні та розподілі коштів бюджету Громади;
4) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів, утворених при міській раді, її виконавчих органах, міському голові;
5) подання індивідуальних або колективних звернень із зауваженнями, скаргами та пропозиціями щодо діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також заяв чи клопотань про реалізацію соціально-економічних, політичних і особистих прав та законних інтересів і скарг про їх порушення;
6) громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цим Статутом, та застосування інших форм, не заборонених законодавством.
РОЗДІЛ ІV
ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ
Стаття 20. Основні засади місцевого самоврядування
1. Основними засадами організації місцевого самоврядування у Територіальній громаді є:
1) пріоритет прав та інтересів Територіальної громади – діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється в інтересах Громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування Територіальній громаді, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом;
2) відкритість та прозорість – інформація про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, знаходиться у вільному доступі, за винятком випадків прямо передбачених законом;
3) забезпеченість економічного розвитку Громади, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектору, підприємництва, надходження інвестицій в економіку Громади;
4) екологічність – при прийнятті рішень має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;
5) системність – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування);
6) збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду громади;
7) безбар’єрність – рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування повинні забезпечувати безперешкодний доступ всіх жителів до різних сфер життєдіяльності Територіальної громади, а також до інформації та послуг.
Стаття 21. Система місцевого самоврядування в Територіальній громаді
1. Систему місцевого самоврядування в Територіальній громаді складають:
-
Смілянська міська територіальна громада;
-
Смілянська міська рада;
-
Смілянський міський голова;
-
виконавчий комітет Смілянської міської ради;
-
управління, відділи та інші утворені міською радою виконавчі органи;
-
органи самоорганізації населення.
Стаття 22. Територіальна громада
1. Смілянська міська територіальна громада – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах території Громади.
2. Житель Смілянської міської територіальної громади – це громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.
Стаття 23. Міська рада
1. Смілянська міська рада Черкаського району Черкаської області є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє жителів Громади та здійснює від їхнього імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
2. Міська рада складається з депутатів, обраних жителями, які мають право голосу на виборах, згідно з виборчим законодавством.
3. Сесії міської ради проводяться відкрито і транслюються в мережі Інтернет в порядку, передбаченому статтею 62 цього Статуту та регламентом міської ради.
4. Міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, що розміщуються на офіційному вебсайті міської ради, в порядку, передбаченому статтею 64 цього Статуту.
5. Жителі можуть брати участь та/або ініціювати у міській раді розгляд питань, що віднесені до повноважень міської ради, та/або подати проєкт рішення чи свої пропозиції, використовуючи такі форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) загальні збори (конференція) жителів;
2) місцева ініціатива;
3) громадські слухання;
4) публічні консультації;
5) консультативно-дорадчий орган, створений при міській раді;
6) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
7) електронні петиції
8) подання звернення;
9) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
Стаття 24. Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою Смілянської міської територіальної громади. Посада міського голови має таку назву «Смілянський міський голова».
2. Міський голова обирається жителями, які мають право голосу на виборах, згідно з виборчим законодавством.
3. Міський голова видає у межах своїх повноважень розпорядження, які оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради в порядку, передбаченому статтею 64 цього Статуту.
4. Жителі можуть взяти участь та/або ініціювати розгляд міським головою питань, що віднесені до його повноважень та/або подати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) загальні збори (конференція) жителів;
2) подання звернення, в тому числі на особистому прийомі;
3) громадські слухання;
4) публічні консультації;
5) консультативно-дорадчий орган, створений міським головою;
6) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
7) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
Стаття 25. Секретар міської ради
1. Секретар міської ради - це посадова особа, яка обирається радою з числа її депутатів, за пропозицією міського голови на строк повноважень міської ради.
2. Секретар міської ради працює в міській раді на постійній основі.
3. Жителі можуть ініціювати розгляд секретарем міської ради питань, що віднесені до його повноважень, чи подати йому свої пропозиції, використовуючи такі форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) подання звернення, в тому числі на особистому прийомі;
2) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
3) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
Стаття 26. Депутат міської ради
1. Депутат міської ради є повноважним і рівноправним членом представницького органу місцевого самоврядування (міської ради), представником інтересів всієї Територіальної громади, виборців свого виборчого округу.
2. Права та обов’язки депутатів, як членів міської ради, як представників інтересів Територіальної громади та виборців свого виборчого округу, визначаються законами України.
3. З питань депутатської діяльності депутат міської ради у порядку, визначеному законами України, може звертатися до міського голови, керівників органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих або зареєстрованих на території Громади, з депутатським запитом та/або депутатським зверненням.
4. Депутати міської ради можуть мати помічників-консультантів, статус яких визначається законами України та відповідним Положенням, затвердженим міською радою. Помічники-консультанти депутата міської ради можуть працювати виключно на громадських засадах.
Стаття 27. Виконавчий комітет міської ради
1. Виконавчий комітет міської ради є колегіальним виконавчим органом міської ради, який утворюється міською радою на строк її повноважень.
2. Персональний склад виконавчого комітету затверджується міською радою за пропозицією міського голови.
3. Виконавчий комітет міської ради утворюється у складі: міського голови, його заступників, секретаря Ради, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради, інших осіб.
4. Очолює виконавчий комітет міський голова.
5. Засідання виконавчого комітету проводяться відкрито в порядку, передбаченому статтею 62 цього Статуту та регламентом виконавчого комітету міської ради.
6. Виконавчий комітет міської ради приймає рішення, що розміщуються на офіційному вебсайті міської ради, в порядку, передбаченому статтею 64 цього Статуту та регламентом виконавчого комітету міської ради.
7. Жителі можуть взяти участь та/або ініціювати розгляд виконавчим комітетом міської ради питань, що віднесені до його повноважень та/або подати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) загальні збори (конференція) жителів;
2) громадські слухання;
3) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
4) електронні петиції;
5) консультативно-дорадчий орган, створений виконавчим комітетом;
6) публічні консультації;
7) подання звернення;
8) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
Стаття 28. Виконавчі органи міської ради
1. Виконавчими органами міської ради є відділи, управління, департаменти та інші створені міською радою виконавчі органи.
2. Виконавчі органи міської ради є підзвітними і підконтрольними міській раді, підпорядкованими її виконавчому комітету та міському голові.
3. Жителі можуть взяти участь та/або ініціювати розгляд виконавчими органами міської ради питань, що віднесені до їх повноважень, та/або подати свої пропозиції, використовуючи такі форми участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) загальні збори (конференція) жителів;
2) громадські слухання;
3) громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
4) публічні консультації, які проводяться відповідними виконавчими органами;
5) електронні петиції;
6) консультативно-дорадчий орган, створений при відповідних виконавчих органах міської ради;
7) подання звернення, в тому числі на особистому прийомі, який веде керівник виконавчого органу;
8) інші форми участі, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
Стаття 29. Юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади
1. Міська рада створює юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, для забезпечення життєдіяльності територіальної громади та надання важливих послуг, які сприяють підвищенню якості життя жителів.
2. Жителі можуть брати участь та/або ініціювати розгляд керівником юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності Територіальної громади, питань та/або подати йому свої пропозиції, використовуючи такі інструменти:
1) подання звернення, в тому числі на особистому прийомі, який веде керівник юридичної особи;
2) консультативно-дорадчий орган, створений керівником юридичної особи;
3) наглядова рада юридичної особи;
4) інші інструменти, що не суперечать закону і передбачені рішеннями міської ради.
3. Інформація про діяльність юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності Громади, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законів України, розміщується на офіційному вебсайті міської ради та, у разі наявності, на власних вебсайтах таких юридичних осіб та вебсторінках у соціальних мережах.
РОЗДІЛ V
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 30. Органи самоорганізації населення
1. З метою створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, а також участі жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку Громади та місцевих програм, на території Громади можуть створюватися органи самоорганізації населення.
2. Органами самоорганізації населення є комітети: мікрорайонні, квартальні, вуличні, будинкові та інші органи самоорганізації населення.
3. Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів на підставі рішення міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до міської ради звертаються збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.
4. Брати участь у зборах (конференціях) жителів за місцем проживання з питань створення, діяльності або припинення органу самоорганізації населення, обирати та бути обраними до його складу можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території Громади, досягли на день проведення зборів (конференції) вісімнадцятирічного віку та не визнані судом недієздатними.
5. Фінансовою основою діяльності органів самоорганізації населення, зареєстрованих як юридичні особи, є кошти бюджету Територіальної громади, які передані їм міською радою для здійснення ними повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок добровільних внесків фізичних та юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством України.
6. Матеріальною основою діяльності органів самоорганізації населення є власне майно та майно передане їм міською радою на праві узуфрукта комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
Органи самоорганізації населення, зареєстровані як юридичні особи, можуть набувати право власності на майно, передане їм у власність, чи набуте у власність на підставах, не заборонених законом, мати речові права на чуже майно, а також користуватися майном чи здійснювати управління ним відповідно до укладених договорів.
7. Міська рада, її виконавчі органи та посадові особи сприяють створенню та діяльності органів самоорганізації населення на території Громади.
8. Організація проведення зборів (конференції) жителів, а також визначення квоти представництва делегатів для участі в роботі звітно-виборчих конференцій органів самоорганізації населення Громади покладається на виконавчий комітет міської ради.
Стаття 31. Територія діяльності органів самоорганізації населення
1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.
2. Територія діяльності органу самоорганізації населення, визначається рішенням міської ради про надання дозволу на створення відповідного органу самоорганізації населення із урахуванням рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
3. Міська рада може встановлювати межі території діяльності органів самоорганізації населення, які визначаються таким чином, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого органу самоорганізації населення того самого територіального рівня.
4. Органи самоорганізації населення різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо співпраці при реалізації своїх повноважень.
Стаття 32. Компетенція та функції органів самоорганізації населення
1. Міська рада відповідно до законодавства України може наділяти орган самоорганізації населення його власними повноваженнями, а також делегувати йому, за згодою загальних зборів (конференції) жителів відповідної території, частину своїх повноважень із одночасною передачею відповідних фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за їх реалізацією і використанням наданих ресурсів.
2. За рішенням міської ради орган самоорганізації населення може бути достроково позбавлений повноважень, делегованих йому Радою.
Стаття 33. Строк повноважень органу самоорганізації населення та його персонального складу
1. Орган самоорганізації населення створюється на необмежений строк. Рішення міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення не припиняється із завершенням терміну повноважень відповідного скликання міської ради.
2. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Персональний склад органу самоорганізації населення обирається на строк, визначений положенням про орган самоорганізації населення.
Стаття 34. Публічність, відкритість роботи та підзвітність органу самоорганізації населення
1. Орган самоорганізації населення здійснює свою діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.
2. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність, реалізовані проєкти, використання коштів та майна на зборах (конференції) жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності органу самоорганізації населення.
3. Жителі території, на якій здійснює діяльність орган самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями та отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих органом самоорганізації населення.
Стаття 35. Порядок утворення, діяльності та припинення діяльності органів самоорганізації населення
1. Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення визначаються законодавством України, цим Статутом, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, Положенням про орган самоорганізації населення, затвердженим у встановленому законом порядку.
РОЗДІЛ VІ
УЧАСТЬ МОЛОДІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ
Стаття 36. Участь молоді у місцевому самоврядуванні
1. Основними завданнями органів та посадових осіб місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:
1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя Територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;
2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;
3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;
4) розвиток громадянської освіти дітей та молоді для всіх суспільних груп, в тому числі осіб з інвалідністю.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.
3. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції та в інших формах участі, що не суперечать закону.
4. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх пропозиції під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій, роз’яснюють можливість їх врахування.
5. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як молодіжні ради, студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді до участі у плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, шкільний громадський бюджет, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади тощо.
Стаття 37. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні
1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом розгляду позиції молоді під час прийняття актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також залученням молоді до реалізації прийнятих рішень.
2. Механізми та інструменти участі молоді у місцевому самоврядуванні:
1) інформування про рішення та дії органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті міської ради та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;
2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;
3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються та молодіжної політики;
4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах та посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються та молодіжної політики.
Стаття 38. Молодіжна рада
1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах та посадових особах місцевого самоврядування з метою залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.
2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.
3. Молодіжна рада сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності громади; надає органам та посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю; надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та має право ініціювати питання на розгляд міської ради, її виконавчих органів та міського голови; розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики; здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики; бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики; вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді; виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.
4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність відповідно до затвердженого положення.
Стаття 39. Молодіжні центри та простори
1. На території територіальної громади створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді до послуг, розвитку молодіжної інфраструктури, молодіжних ініціатив (підтримки проєктів та активності молоді, формування умов для розвитку лідерства), створення безпечного, інклюзивного та творчого середовища для самореалізації, навчання та змістовного дозвілля.
2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися та діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.
3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу та може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей та молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.
4. Молодіжні центри сприяють соціальному та індивідуальному розвитку дітей та молоді на засадах залучення до прийняття рішень та інтеграції в життя громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей та молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи.
5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.
Стаття 40. Підтримка обдарованої молоді
1. Обдарованій молоді міська рада, міський голова, виконавчі органи надають всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів у соціальній та гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством, а також сприяють проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих досягнень молоді.
2. Міська рада, міський голова, виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.
РОЗДІЛ VII
ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН ТА ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ
Стаття 41. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами
Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, зокрема громадськими об'єднаннями, релігійними, благодійними організаціями, творчими спілками, професійними спілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами самоорганізації населення, іншими некомерційними організаціями, недержавними медіа, що легалізовані відповідно до законодавства, здійснюються шляхом:
1) сприяння діяльності об’єднанням громадян, іншим суб’єктам та залучення їх до участі у вирішенні питань місцевого значення;
2) підтримки законної діяльності об'єднань громадян та інших суб’єктів, що зареєстровані та/або діють у межах Громади;
3) підтримки проєктів інститутів громадянського суспільства, які вони реалізовують на території Громади;
4) іншими шляхами, що передбачені законами, цим Статутом та рішеннями міської ради.
Стаття 42. Взаємовідносини Територіальної громади з іншими територіальними громадами
1. Взаємовідносини Територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.
2. Міська рада, її виконавчі органи та посадові особи в інтересах Територіальної громади можуть брати участь у співробітництві територіальних громад з метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проєктів тощо, в тому числі, але не виключно на підставі договорів про співробітництво територіальних громад.
3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування дбають про збереження довкілля та здійснюють необхідні кроки для узгодження з сусідніми громадами питань щодо використання земель і природних ресурсів, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами Територіальної громади та сусідніх громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад.
4. Міська рада може ініціювати створення спільних координаційних, консультаційних та інших органів разом із органами місцевого самоврядування інших громад.
5. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.
Стаття 43. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця
1. Міська рада з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів Територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».
2. Міська рада, її виконавчі органи та посадові особи в інтересах Територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві, налагоджувати співпрацю з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.
Угоди про міжнародне територіальне співробітництво з громадами і муніципальними утвореннями іноземних держав підлягають попередньому затвердженню міською радою.
4. У взаємовідносинах з громадами і муніципальними утвореннями іноземних держав, представниками держав та міжнародних організацій Територіальну громаду представляє міський голова або за його дорученням – інші посадові особи місцевого самоврядування Територіальної громади.
5. Органи місцевого самоврядування в інтересах Територіальної громади можуть брати участь на правах реципієнтів та партнерів в міжнародних програмах та реалізовувати спільні проєкти, направлені на підвищення добробуту жителів.
РОЗДІЛ VIIІ
ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стаття 44. Організація життєдіяльності Територіальної громади на засадах сталого розвитку
1. Реалізація засад сталого розвитку Громади здійснюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування та забезпечується через розробку, прийняття та виконання комплексних стратегічних документів, зокрема Стратегії розвитку Смілянської міської територіальної громади, містобудівної документації місцевого рівня, цільових програм і проєктів. Ефективність цих документів регулярно оцінюється через ключові показники ефективності та моніторинг, що дозволяє вчасно коригувати напрямки соціально-економічного розвитку громади.
2. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на виконання таких завдань:
- економічний розвиток та енергонезалежність через підтримку бізнесу, впровадження енергоефективності та інновацій;
- соціальну сфера та інфраструктура через підняття рівня надання соціальних послуг, покращення якості освіти та медицини, впровадження політики соціальної підтримки;
- екологічна безпека та управління ресурсами шляхом посилення захисту довкілля та впровадження інструментів, що спрямовані на озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних територій загального користування;
- управління та демократія, здійснення яких можливе виключно завдяки стратегічному плануванню та партисипації;
- створення безбар’єрного простору по шести напрямках: фізичному, інформаційному, цифровому, суспільно-громадянському, економічному, освітньому;
- забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя Територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських місць, громадських просторів, природних об'єктів та територій, лісів та водних об’єктів.
Стаття 45. Планування та стратегічні документи з розвитку Територіальної громади
1. Планування розвитку Територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє Громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу Громади і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.
2. Планування розвитку Громади здійснюється з метою підвищення її спроможності; раціонального використання ресурсів Територіальної громади; досягнення бажаної якості життя жителів, стану інфраструктури, благоустрою території; ідентифікації та інтеграції інтересів жителів Громади, суб’єктів господарювання, інших суб’єктів, органів місцевого самоврядування Громади та держави; підвищення результативності контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.
3. Стратегічними документами з розвитку Територіальної громади є:
- Стратегія розвитку територіальної громади (далі - Стратегія);
- містобудівна документація;
- документи реалізації Стратегії, в тому числі: план заходів з реалізації Стратегії, програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільові програми, секторальні (галузеві) програми розвитку Громади, інші документи з планування розвитку Громади
4. Стратегічні документи з розвитку Територіальної громади затверджуються міською радою у визначений термін з урахуванням екологічної складової, оцінювання та зниження техногенно-екологічного навантаження на довкілля в Громаді і повинні узгоджуватися з відповідною містобудівною документацією.
5. Розроблення, реалізація та моніторинг стратегічних документів з розвитку Територіальної громади здійснюються з дотриманням принципів публічності та відкритості із залученням громадськості у формах, визначених законами України та цим Статутом.
6. Стратегія - комплексний документ стратегічного планування, що визначає цілі та завдання сталого розвитку Громади та розробляється у визначені терміни та на відповідний період реалізації державної та регіональної стратегій розвитку, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики».
7. Система заходів щодо реалізації завдань стратегічних документів узгоджується з загальнодержавними та регіональними тенденціями розвитку.
8. Стратегічні документи, строк дії яких перевищує строк повноважень міської ради, зберігають чинність та є обов’язковими до виконання радами наступних скликань.
Стаття 46. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку Територіальної громади
1. Система заходів органів місцевого самоврядування щодо реалізації стратегічних документів з розвитку Громади визначається у відповідних програмах.
2. Реалізація Стратегії здійснюється на основі плану заходів на середньо строковий період, який складається із середньострокових правових, організаційних, інституційних та інших заходів, необхідних для реалізації Стратегії та програм розвитку.
3. Інформація про виконання та реалізацію стратегічних документів оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради щорічно відповідно до чинного законодавства України. Звіти щодо виконання програм та інших прогнозних документів з розвитку Громади оприлюднюються періодично згідно з чинним законодавством України.
Стаття 47. Порядок планування та розподілу бюджету Територіальної громади
1. Міська рада під час планування та розподілу бюджету Громади дотримується принципів справедливості, рівномірності та неупередженості в розподілі бюджетних коштів на загальносуспільні потреби Територіальної громади та враховує необхідність забезпечення потреб всіх жителів та гідних умов їх проживання, у тому числі для маломобільних та інших вразливих груп населення.
Порядок планування та розподілу бюджету Громади включає складання прогнозу бюджету, проєкту бюджету, його розгляд та затвердження, а також виконання бюджету відповідно до бюджетного регламенту проходження бюджетного процесу в Смілянській міській Територіальній громаді.
2. Бюджет розробляється на основі прогнозних розрахунків доходів та видатків, які надходять у вигляді бюджетних запитів від головних розпорядників коштів. Щороку міська рада збирає пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів бюджету громади та бере їх до уваги.
3. Для забезпечення справедливого планування та оптимального розподілу коштів, міський голова раз на рік ініціює проведення громадських слухань щодо проєкту бюджету Територіальної громади, з метою гармонійного розвитку всієї території територіальної громади. Такі громадські слухання проводяться відповідно до Положення про громадські слухання у Смілянській міській територіальній громаді, визначеного цим Статутом (Додаток № 3).
4. Для запровадження сталих процесів з планування та розподілу бюджетних коштів в Територіальній громаді, виконавчим комітетом схвалюються заходи щодо проходження бюджетного процесу в Громаді на кожний рік та розміщується на офіційному вебсайті міської ради, з метою інформування громадськості про хід бюджетного процесу, що дозволить жителям долучитись до розробки бюджету на наступний рік.
Стаття 48. Система управління публічними інвестиціями
1. Планування публічних інвестицій у Територіальній громаді здійснюється відповідно до чинного законодавства України на підставі цілей та завдань, визначених відповідними документами стратегічного планування з урахуванням прогнозу бюджету Громади.
2. Напрями публічного інвестування визначаються Середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій громади, який розробляється на середньостроковий період уповноваженим виконавчим органом міської ради на підставі пропозицій, поданих у відповідності до чинного законодавства, погоджується місцевою інвестиційною радою та затверджується виконавчим комітетом міської ради разом із прогнозом бюджету громади.
3. На основі середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій Територіальної громади формується Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій Громади на відповідний рік, що схвалюється місцевою інвестиційною радою.
4. Розподіл коштів місцевого бюджету на підготовку та реалізацію публічних інвестиційних проєктів та програм публічних інвестицій, які включені до Єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій Територіальної громади, здійснюється комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням пріоритетності відповідних проєктів та програм, включених до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій Громади, та ступеня їхньої готовності до реалізації.
5. Моніторинг виконання Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій Громади та моніторинг реалізації публічних інвестиційних проєктів, програм публічних інвестицій, включених до Єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій Громади, здійснюється у строки та спосіб, визначені чинним законодавством України.
Стаття 49. Комунальна власність
1. Територіальна громада має право комунальної власності – право на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо і через органи місцевого самоврядування володіти, користуватися та розпоряджатися комунальною власністю Громади.
2. До комунальної власності Громади належить рухоме і нерухоме майно, доходи бюджету Громади, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, частку в майні підприємств, корпоративні права в юридичних особах, у тому числі банках, страхових компаніях чи інших господарських товариствах, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність Територіальної громади.
3. Об’єкти права комунальної власності можуть знаходитися як на території Громади, так і за їх межами.
4. Набуття Громадою права власності на майно, в тому числі земельні ділянки, а також передача майна чи земельних ділянок з комунальної власності у державну власність або у власність юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законодавства України.
5. Об’єкти права комунальної власності Територіальної громади, у тому числі земельні ділянки комунальної власності, можуть бути відчужені чи передані в оренду у порядку, визначеному законодавством України та рішеннями міської ради.
6. Міська рада створює юридичні особи комунальної власності та затверджує їх статути (положення), а також визначає порядок (особливості) використання, розпорядження та управління майном, на базі якого утворені юридичні особи, відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 50. Охорона довкілля
1. Територіальна громада при плануванні свого розвитку, здійснення будівництва, реконструкції об’єктів, надання дозволів на будівництва дотримується законодавства про стратегічну екологічну оцінку, оцінку впливу на довкілля та принципу найменшого негативного впливу на довкілля.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, жителі мають організовувати суспільне і власне життя, максимально зберігаючи екосистеми, що склались на території Громади.
3. Створення зелених насаджень на території Громади, збереження довкілля, зокрема річок, озер, боліт, питних джерел є пріоритетним для Територіальної громади та проходить в рамках адаптації до кліматичних змін.
За знищення та/або ушкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення на території Громади, невжиття заходів для їх охорони, а також самочинне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення, особи притягаються до юридичної відповідальності та відшкодовують завдані Територіальній громаді шкоду, збитки.
4. Міська рада підтримує створення інфраструктури для роздільного збирання, компостування та переробки побутових відходів, а також сприяє участі мешканців в екологічно відповідальних практиках через навчальні програми, екологічні акції та ініціативи у співпраці з громадськими організаціями.
5. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем Громади спрямовується на захист довкілля через підготовку і реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.
6. Міська рада затверджує місцеві екологічні програми з метою покращення екологічного стану території Громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання бюджетного фінансування на охорону довкілля.
7. Міська рада та її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України та екологічних прав жителів у межах території Громади, а також здійснюють інформування жителів про стан довкілля через офіційний вебсайт міської ради, дошки оголошень та іншими способами.
Стаття 51. Планування територій загального користування та участь жителів в цьому процесі
1. Території загального користування створюються з метою забезпечення жителів можливостями для відпочинку, реалізації комунікативного потенціалу, задоволення соціальних та суспільних потреб, сталого та гармонійного розвитку територій.
До території загального користування належать:
1) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
2) пам'ятки культурної та історичної спадщини;
3) майдани, площі, бульвари, проспекти;
4) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
5) пляжі;
6) кладовища;
7) інші території загального користування.
2. Територія загального користування створюється за принципами забезпечення безбар’єрності, доступності, безпечності, чистоти, естетичності, багатофункціональності та комфортності; врахування потреб різних соціальних груп населення та заінтересованих осіб; пріоритетність пішохідного руху. Результатом створення території загального користування має бути забезпечення реалізації його комунікативної, інтеграційної, суспільної та інших пов’язаних функцій.
3. Жителі, у випадках, визначених законом, мають право брати участь у плануванні територій загального користування через різні форми громадської участі та подання пропозицій чи зауважень.
Стаття 52. Охорона культурної спадщини
1. Історико-культурна спадщина Смілянської міської територіальної громади є невід’ємною частиною культурного надбання українського народу. Гарантії захисту культурної спадщини охороняються Конституцією України, Законом України «Про охорону культурної спадщини», який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини та іншими нормативно-правовими актами.
2. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проєктів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.
3. Нематеріальна культурна спадщина Територіальної громади включає звичаї, обряди, свята, традиції, фольклор, виконавські мистецтва, знання, навички та ремесла, що передаються від покоління до покоління і формують ідентичність громади. Органи місцевого самоврядування громади в межах своїх повноважень забезпечують виявлення, документування, інвентаризацію та охорону елементів нематеріальної культурної спадщини; передачу знань і навичок молодшим поколінням через освітні програми, майстер-класи, фестивалі та інші заходи; запобігання зникненню або спотворенню елементів нематеріальної культурної спадщини.
4. Міська рада затверджує цільові програми збереження об'єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини. Розробник програми щорічно звітує перед міською радою про виконання програм за попередній рік.
5. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини Територіальної громади здійснюється як за рахунок коштів державного бюджету та бюджету Громади, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.
Стаття 53. Підтримка ветеранів війни
1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування в межах повноважень, відповідних програм та бюджетних призначень сприяють наданню підтримки й забезпеченню добробуту ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, які захоплені в полон або які набули статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України (далі – ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України).
2. З метою забезпечення гідного життя, шани й поваги в територіальній громаді до ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України органи й посадові особи місцевого самоврядування:
- забезпечують реалізацію державної ветеранської політики;
- сприяють забезпеченню ветеранів, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, медичними послугами відповідно до затверджених державних програм;
- затверджують місцеві програми у сфері підтримки ветеранів і за згодою беруть участь у розробленні й виконанні державних і регіональних програм у цій сфері;
- забезпечують можливість доступу ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до ветеранських просторів, центрів психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації в територіальних громадах;
- здійснюють моніторинг потреб ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України у визначеному ними порядку;
- забезпечують пристосування житла до потреб ветеранів з інвалідністю в разі такої потреби в порядку, встановленому законодавством, і в межах наявних коштів;
- забезпечують ведення обліку, упорядження і збереження військових поховань;
- беруть участь у реалізації програмних документів державної ветеранської політики;
- сприяють формуванню в територіальній громаді культури поваги, вдячності за службу, подвиг і жертовність ветеранів;
- організовують заходи із залучення ветеранів до формування української національної та громадянської ідентичності в територіальних громадах;
- підтримують ветеранські громадські об’єднання;
- здійснюють інші повноваження, визначені законодавством.
Стаття 54. Утвердження української національної та громадянської ідентичності
1. До повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить забезпечення реалізації державної політики, розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми, забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння створенню та діяльності закладів відповідній сфері, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності, сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців, реалізації проєктів, а також створення умов для залучення жителів до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.
2. Міська рада створює, приймає положення і через виконавчі органи забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.
3. У діяльності Громади забороняється будь-яка пропаганда, що заперечує українську національну ідентичність, поширює сепаратизм, колабораціонізм чи антиукраїнські наративи.
Стаття 55. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва
1. Міська рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності Територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).
2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку Територіальної громади визначаються міською радою при розробці рішень з планування розвитку Громади.
РОЗДІЛ ІХ
ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ МІСЬКОЇ РАДИ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ
Стаття 56. Інформування Територіальної громади про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування періодично, але не менш як два рази на рік, інформують жителів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету територіальної громади, з інших питань місцевого значення.
2. Депутати у виборчих округах не менше як два рази на рік, інформують жителів про роботу міської ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, бюджету територіальної громади, рішень міської ради і доручень виборців.
3. Інформація про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради подається у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством.
4. Інформація, зазначена у частині першій і другій цієї статті, за результатами півріччя оприлюднюється до кінця серпня і січня на офіційному вебсайті міської ради, за можливості поширюється в медіа та іншими способами.
Стаття 57. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради перед Територіальною громадою
1. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради здійснюється з метою інформування, оцінки їх роботи, надання пропозицій жителями, а також для забезпечення прозорості їх діяльності.
2. Завданням звітування є:
1) забезпечення прозорості, відкритості і демократичності системи місцевого самоврядування;
2) забезпечення впливу жителів на вирішення питань місцевого значення;
3) сприяння громадському контролю за діяльністю депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
3. Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів міської ради перед Громадою в усній і письмовій формі відбувається у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом.
4. З метою забезпечення участі якомога більшої кількості жителів, у тому числі маломобільних груп населення, за наявності технічної можливості, організовується проведення звітування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У такому випадку жителі мають змогу долучитися до звітування дистанційно у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі після попередньої реєстрації та ідентифікації особи, мають можливість бачити/чути/читати/сприймати слова посадової особи місцевого самоврядування чи депутата міської ради, який звітує на відкритій зустрічі, а також усно чи письмово поставити їм питання.
Стаття 58. Звітування міського голови
1. Міський голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед Територіальною громадою не менше двох разів на рік, до 1 квітня року, наступного за звітним, та до 1 жовтня поточного року.
2. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування міського голови перед Громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.
3. Письмовий звіт міського голови про свою роботу оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради та розміщується у приміщенні ради не пізніше, ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.
Місце і час відкритої зустрічі визначається окремим розпорядчим документом. Захід проводиться у формі та у спосіб, що дозволяє залучити широке коло жителів територіальної громади, за умови дотримання норм безпеки, з урахуванням обмежень, пов'язаних із введенням в Україні воєнного стану.
Реєстрація жителів Громади для участі у відкритій зустрічі проводиться у відділ діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету міської ради протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем оприлюднення оголошення про відкриту зустріч. Особа, яка реєструється для участі у відкритій зустрічі, дає згоду на обробку своїх персональних даних.
З метою забезпечення права жителів Громади поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції, жителі Громади засобами поштового або електронного зв'язку надсилають на офіційну адресу міської ради запитання, зауваження та пропозиції не пізніше, ніж за 3 дні до дня проведення відкритої зустрічі.
Відповіді на запитання, зауваження, пропозиції жителів Громади, які стосуються забезпечення життєдіяльності Громади, стосуються широкого кола осіб, є актуальними та важливими, надаються міським головою публічно, після презентації звіту.
На питання, відповіді на які не були надані під час відкритої зустрічі, надається письмова відповідь, за наявності відомостей про засоби зворотного зв’язку.
4. На вимогу не менше половини депутатів міської ради міський голова зобов'язаний прозвітувати перед міською радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.
Стаття 59. Звітування депутатів міської ради
1. Депутати міської ради не менше одного разу на рік до кінця червня року, наступного за звітним, звітують про свою роботу перед виборцями на відкритих зустрічах. Звітування здійснюються, як правило, протягом першого півріччя поточного року, якщо рада не визначила інших строків проведення звітів депутатів міської ради перед виборцями.
2. Депутати міської ради не пізніше як за 7 днів до дня звітування інформують міську раду про час і місце проведення звітів та подають письмові звіти. Відповідна інформація оприлюднюється на вебсайті міської ради у розділі «Депутати міської ради» на сторінках депутатів міської ради та розміщується у приміщенні міської ради.
3. Питання підготовки до проведення планових звітів депутатів та організації їх проведення покладаються на депутатів міської ради, а виконавчі органи міської ради, у разі потреби, сприяють їм у цьому.
Стаття 60. Звітування виконавчих органів міської ради
1. Виконавчі органи міської ради є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед Територіальною громадою. Вони періодично, але не менше, як два рази на рік, інформують жителів Громади про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету Територіальної громади, з інших питань місцевого значення, звітують перед Територіальною громадою про свою діяльність.
2. Звіти про виконання програм соціального і економічного розвитку Територіальної громади заслуховуються на сесії міської ради два рази на рік та оприлюднюються на вебсайті міської ради.
3. Звіти про виконання бюджету Територіальної громади за підсумками кварталу, року заслуховуються на сесії міської ради. Інформація про виконання бюджету Територіальної громади за підсумками кварталу, року оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради.
4. Звіти про виконання цільових програм міської ради заслуховуються на сесії міської ради один раз на рік та оприлюднюються на вебсайті міської ради; звіти про роботу виконавчих органів до 1 лютого наступного за звітним роком оприлюднюються на вебсайті міської ради.
РОЗДІЛ Х
ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
Стаття 61. Відкритість та прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Інформація, що знаходиться у володінні органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язками органів місцевого самоврядування:
- надавати за запитами та оприлюднювати інформацію, крім випадків встановлених законом;
- максимально спростити процедуру подання запиту та отримання інформації;
- забезпечувати доступ до засідань міської ради, постійних комісій міської ради, виконавчого комітету міської ради, крім випадків, передбачених законом;
- визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
- оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію на єдиному державному вебпорталі відкритих даних, оприлюднювати і регулярно оновлювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних, на офіційному вебсайті міської ради, згідно з вимогами законодавства;
- виконувати інші обов’язки, передбачені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами та підзаконними актами, цим Статутом, іншими рішеннями міської ради.
3. Обмеження доступу до публічної інформації, у тому числі до пленарних засідань міської ради, її постійних комісій, виконавчого комітету міської ради, здійснюється виключно з метою захисту таємної, конфіденційної та/або службової інформації.
4. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Порядок роботи з документами, що містять таємну, конфіденційну, службову інформацію визначається розпорядженнями міського голови.
5. Якщо у запиті на інформацію є прохання надати інформацію у формі, що забезпечує доступність її сприйняття для маломобільних запитувачів, така інформація, за наявності технічної можливості, надається згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом.
Стаття 62. Відкритість та прозорість пленарних засідань міської ради, засідань постійних комісій та виконавчого комітету міської ради
1. Пленарні засідання міської ради, засідання її постійних комісій та виконавчого комітету міської ради проводяться відкрито із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законом. Міська рада, виконавчий комітет міської ради, за можливості, забезпечують фізичну безбар’єрність приміщення, в якому відбуваються пленарні засідання міської ради, засідання її постійних комісій чи виконавчого комітету міської ради.
2. Міська рада, постійні комісії та виконавчий комітет міської ради своєчасно оприлюднюють інформацію про плани проведення своїх засідань, а також час, дату, місце, проєкт порядку денного і питання, які передбачається внести на розгляд на кожне засідання.
3. Розпорядження про скликання сесії міської ради оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради та іншими способами не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд міської ради.
4. Питання порядку денного, що містять таємну, конфіденційну чи службову інформацію розглядаються з дотриманням відповідного законодавства та згідно з вимогами регламентів міської ради та її виконавчого комітету.
5. Особи присутні на пленарному засіданні міської ради, засіданні постійних комісій чи виконавчого комітету міської ради, мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку у спосіб, що не заважає проведенню засідань (за винятком розгляду питань порядку денного, що містять інформацію з обмеженим доступом).
6. Пленарні засідання міської ради та засідання постійних комісій, до розгляду питань порядку денного яких не обмежено доступ, транслюються в мережі Інтернет у порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламентом міської ради та положенням про постійні комісії міської ради.
7. Пленарні засідання міської ради та засідання постійних комісій підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання. Відеозаписи засідань оприлюднюються в частині, що транслюється відповідно до закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному вебсайті міської ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису. Інформація про те, де розміщені відеозаписи з відповідним посиланням вказується на офіційному вебсайті міської ради.
8. Протоколи пленарних засідань міської ради та засідань постійних комісій міської ради є відкритими та оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня підписання, надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
9. Порядок доступу до засідань визначається законом, цим Статутом і регламентами міської ради та її виконавчого комітету.
Стаття 63. Офіційний вебсайт міської ради
1. Публічна інформація, що відповідно до законів України та цього Статуту підлягає обов’язковому оприлюдненню органами місцевого самоврядування, розміщується на офіційному вебсайті міської ради, що має назву: “Смілянська міська рада”.
2. Інформація на офіційному вебсайті міської ради розміщується українською мовою, а також за можливості може дублюватися офіційними мовами Ради Європи.
3. Офіційний вебсайт міської ради має бути вебдоступним, тобто адаптованим до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних користувачів, в тому числі осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, і з використанням форми, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами передбаченими законодавством та цим Статутом. Зокрема, міська рада поступово, з урахуванням можливостей, впроваджує та у подальшому забезпечує дотримання вимог чинного законодавства під час створення, модернізації і забезпечення функціонування офіційного вебсайту міської ради.
4. Інформація (документи, матеріали, оголошення, проєкти й акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо), пов’язані з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням загальних зборів (конференцій) жителів, місцевих ініціатив, громадських слухань та інших форм участі Територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення розміщуються на офіційному вебсайті Ради в розділі «Громадська участь».
Стаття 64. Оприлюднення проєктів актів та актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, висновків та рекомендацій постійних комісій на офіційному вебсайті міської ради
1. Проєкти рішень міської ради, проєкти рішень виконавчого комітету міської ради оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою їх прийняття, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проєктів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.
2. Рішення міської ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження міського голови (крім внутрішньоорганізаційних), висновки і рекомендації постійних комісій розміщуються на офіційному вебсайті міської ради невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня затвердження документа.
3. Проєкти рішень міської ради, проєкти рішень виконавчого комітету міської ради оприлюднюються на офіційному вебсайті міської ради у текстовому форматі з зазначенням дати їх оприлюднення. Оприлюднення проєктів актів на офіційному вебсайті міської ради не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення таких консультацій є обов’язковим відповідно до вимог закону та рішень міської ради.
4. Обмеження доступу до текстів актів (ретушування таємної, конфіденційної чи службової інформації), відбувається згідно з вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
5. В актах та проєктах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
РОЗДІЛ ХІ
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Затвердження Статуту та внесення змін до нього здійснюється міською радою. Для затвердження статуту та змін до нього в обов’язковому порядку проводяться громадські слухання.
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд міської ради міський голова, не менш як одна третина депутатів від загального складу міської ради, виконавчий комітет міської ради та жителі в порядку внесення місцевої ініціативи або з використанням інших форм участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в порядку, визначеному цим Статутом.
3. Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту та його додатки, а також рішення про внесення змін до Статуту оприлюднюються у порядку, встановленому частиною 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
4. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади мають бути приведені у відповідність до положень Статуту та відповідати йому.
5. Контроль за виконанням Статуту здійснюють міська рада та її виконавчі органи, міський голова та жителі.
Додатки до Статуту Смілянської міської територіальної громади
