Сьогодні наша громада попрощалась і провела останньою земною дорогою воїна, патріота, матроса СЕЛІВАНОВА Владислава Сергійовича.
Народився Владислав 1 квітня 1995 року. Навчався у Смілянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №5. З дитинства ріс надзвичайно добрим, чесним та справедливим. Ще з ранніх років проявляв лідерські якості. Владислав ріс без батьків - його виховували дідусь і бабуся, які, на жаль, рано покинули цей світ. Його родиною стали друзі. Незважаючи на надзвичайно складну долю та життєві випробовування, хлопець завжди був оптимістом і віддано підтримував всіх своїх товаришів, які для нього стали справжньою родиною, підтримкою та опорою. Для них він був взірцем справжнього спортсмена та «Людиною з великої літери». Змалечку Владислав займався боксом, досягнув значних успіхів, займав призові місця та був прикладом мужності, сили та професіоналізму. Після 9-го класу вступив у Смілянський технікум харчових технологій на спеціальність: «Інженерне машинобудування». Після закінчення технікуму продовжив навчання у Черкаському державному технологічному університеті за спеціальністю «Машинобудування», здобувши ступінь бакалавра, а згодом і магістра. Працював за фахом на машинобудівному заводі у Смілі.
30 жовтня 2023 року Владислав добровільно підписав контракт та став на захист України. Служив на посаді водія-електрика відділення управління командира батареї мінометної батареї батальйону морської піхоти в/ч ЗСУ. Сумлінно виконував всі накази та завдання, поважав побратимів. Мав зв’язки з різними волонтерами та за першої ліпшої нагоди допомагав усьому своєму підрозділу, привозивши з дому величезні коробки продуктів харчування та всього іншого, що могло б знадобитися. Він ділився з усіма, бо інакше не міг. Його поважали, його любили, ним захоплювались. Владислав був найкращим батьком, справжнім прикладом для свого сина, крилами для своєї родини, прекрасним, відданим чоловіком, братом та другом.
1 лютого 2025 року загинув на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було лише 29. Назавжди 29...
Щирі слова співчуття дружині, маленькому синочку, брату, усім рідним, друзям, кожному, у чиєму серці було і залишиться місце для спогадів про Владислава.
Спочивай з миром, воїне!
Вічна тобі пам'ять, Героє!
Поховали Владислава Сергійовича СЕЛІВАНОВА на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).
