Антонов Владислав Миколайович

Солдат військової служби за призовом під час мобілізації, кухар їдальні взводу матеріального забезпечення Владислав Антонов помер 14 серпня 2022 року в районі с.Гришаї, Васильківського району Дніпропетровської області.

Владислав Миколайович народився 07 січня 1968 року в селі Вільховець, Звенигородського району Черкаської області. Своє дитинство провів в рідному селі, добре навчався в місцевій школі. Був відповідальним сином і єдиним чоловіком в сім’ї, допомагав своїй матері в догляді за молодшими сестрами та братом, був їх опорою.

Після закінчення школи вступив в Смілянське радіотехнічне училище, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Навчався старанно та відповідально. Почав свій трудовий шлях в Радіоприладному заводі «Оризон», був неодноразово відмічений як високопродуктивний працівник.

Був національно-свідомою людиною, брав участь в демократичних заходах на користь Народного Руху України. Працелюбний, ініціативний, не цурався роботи, освоїв новий фах і став професійним будівельником. Завжди йшов по життю за поставленою метою. Був добрим сім’янином та батьком для свого сина.

З початком повномасштабної агресії російської федерації самостійно пішов у військомат. Був мобілізований та розподілений в 57-му бригаду, 42 батальйон, де проходив свою службу в підрозділі матеріально-технічного забезпечення на посаді повара. Відповідально ставився до своєї роботи і прикладав всі сили для забезпечення якісним харчуванням своїх товаришів по службі. За період служби в числі останніх виходив з населених пунктів Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ.

Помер від зупинки серця на марші в локацію майбутнього дислокування 14 серпня 2022 року.

Похований Герой на Алеї Слави міського кладовища.