Атаманюк Владислав Юрійович

Солдат, оператор відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу штабної роти військової частини ЗСУ Владислав Юрійович був людиною чистої душі і доброго серця. Мав багато мрій та сподівань, але доля розпорядилась по іншому...і в день свого народження, 5 листопада 2023 року, під час несення служби, життя захисника обірвалось від ворожої кулі ворога у районі Серебрянського лісу, Луганської області. Йому вічно... рівно 39 років... 

Народився, виріс та здобув освіту Владислав у місті Сміла. Навчався у загальноосвітній школі №7. Після закінчення освітнього закладу вступив до професійно-технічного училища № 12. Останні роки мирного життя працював у Києві на СТО. 

Добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України та мужньо стояв на захисті рідної країни, віддано боровся та щиро вірив у Перемогу. До війська долучився, щоб його рідні та донечка Валерія, яку він безмежно любив, жили під мирним небом! Разом з ним до лав ЗСУ вступила і його дружина, щоб бути завжди поряд.

У Владислава залишилась мама, дружина, донька та брат. 

Поховали військовослужбовця на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі.