Березовський Олександр Володимирович

44-річний солдат Олександр Володимирович БЕРЕЗОВСЬКИЙ служив стрільцем-снайпером 3-го механізованого відділення 1 механізованого взводу 3-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України. Більше року вважався зниклим безвісти. Будучи вірним військовій присязі, виявив стійкість та мужність в бою, героїчно загинув 12 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Опитне Донецької області.

Народився Олександр 4 грудня 1977 року в місті Сміла. Навчався у ЗОШ №11. Здобув спеціальність слюсаря-інструментальника у професійно-технічному училищі №14. Далі була строкова служба в армії. Свій трудовий шлях розпочав за фахом на Смілянському машинобудівному заводі. Декілька років працював будівельником у м.Києві, з 2008 року - в ТОВ "Агро-Рось".

Але, коли над нашою країною нависла загроза, Олександр прийняв рішення стати на захист своєї Батьківщини.

Світлий, добрий, щирий, самовідданий, людина, на яку можна покластися - саме таким в серцях рідних та близьких залишиться наш полеглий Герой.

Мати захисника поділилася з нами його дитячим віршем, написаним ще у 7 класі. У цих рядках звучать щирість і глибока любов до рідної землі, які супроводжували його все життя. Вірш став ще одним нагадуванням про те, наскільки сильно він любив свій дім і народ.

Безстрашно битимусь,

Безтрепетно загину

За те, для чого жив.

Я б, тепер хотів

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти.

Його слова стали пророчими...

Пам’ятаємо! Пишаємось! Світла і вічна пам'ять Герою!

У Олександра залишилась мама, дружина та діти.

Поховали Олександра Березовського на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

За особисту мужність, виявлену при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).