Бойко Віталій Юрійович
Молодший сержант БОЙКО Віталій Юрійович відійшов у вічність 22 серпня 2024 року. Йому назавжди залишиться 47...
Віталій Бойко народився 29 червня 1977 року в м.Райчехінськ, росія, у сім'ї військового. В дитячому віці разом з родиною переїхав у Смілу. Навчався у загальноосвітній школі №15. Після здобуття освіти зразу працевлаштувався у ТОВ "Смілянський електромеханічний завод". У 18- річному віці був призваний до лав української армії. Після проходження військової строкової служби працював монтером колій у ВСП "Шевченківська дистанція колії № 9" Одеської залізниці. На момент повномасштабного вторгнення працював у Польщі, але повернувся і став на захист нашої країни. Служив навідником 3-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 1-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини ЗСУ. Сміливий та відважний воїн ніколи не ховався від куль, завжди першим рвався у бій. Пройшов пекельні бої на найнебезпечніших напрямках фронту. За оборону Бахмута отримав медаль "Ветеран війни". Також захищав рубежі України на Херсонському напрямку, у н.п. Кліщіївка, Часів Яр, там і отримав поранення. Проходив лікування та реабілітацію, але на жаль, змучене війною серце воїна зупинилося.
В серцях рідних, побратимів, друзів та знайомих він назавжди залишиться таким же світлим і веселим. Тепло і доброта завжди були в його серці, яке він віддав за нас, за свою країну, аби ми жили під мирним небом.
Спочивай з миром, Герою. Спасибі тобі за мужність, за Україну, за новий день!
Вічна пам'ять!
Поховали воїна на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).