Кузюк Юрій Михайлович

Кулеметник 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини Збройних Сил України Юрій Михайлович КУЗЮК свій останній бій прийняв 2 липня 2024 року поблизу н.п. Нововодяне, Сватівського району, Луганської області. 

Народився Юрій на Івано-Франківщині 9 травня 1980 року. Дитинство і юність пройшли у с.Куцівка, Черкаського району. У 18-річному віці був призваний на строкову військову службу, повернувшись з якої, решту свого життя проживав з дружиною та дітьми в м.Сміла. Працював слюсарем, зварювальником, ковалем та харчовим технологом. Юрій Михайлович мав золоті руки і, здавалося, не було такого, чого б він не вмів зробити, за що його дуже цінували. Завдяки своїй доброті, щедрості та людяності мав безліч друзів. Понад усе, наш захисник любив життя і власну родину. Будував грандіозні плани та мріяв подорожувати із сім'єю. Він був турботливим, люблячим чоловіком, батьком трьох дітей, сином та братом. Усе це давало йому сили та натхнення, але сімейне щастя та життєві плани перекреслила війна... 

У березні цього року Юрій Кузюк був призваний до лав Збройних Сил України,  змінивши своє мирне сімейне життя на небезпечне військове. Уся родина жила у тривозі. Щодня очікували новин від свого захисника, раділи кожному дзвінку. У війську солдат Юрій Кузюк зарекомендував себе з найкращої сторони. Відстоюючи територіальну цілісність України разом із побратимами, за свою відвагу та хоробрість заслужив повагу не лише серед особового складу, а й серед керівництва.

Щирі співчуття дружині, дітям, матері, усім рідним, близьким, друзям та побратимам. З нами назавжди залишаться світлі спогади і пам'ять про воїна, якого вбили, але не перемогли...

Спочивай з миром, воїне! Вічна тобі пам’ять і слава!

Поховали Юрія Кузюка на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

За сумлінне виконання бойових обов’язків та бойових завдань із захисту України Юрій Кузюк нагороджений Почесною військовою відзнакою Міністра оборони України - Медаллю «Хрест Доблесті» (посмертно).