Савченко Павло Олексійович
Солдат, снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини Збройних Сил України Павло Олексійович САВЧЕНКО мужньо і самовіддано воював за мирне небо над Україною, але 16 серпня, після двох місяців боротьби медиків за його життя, серце воїна зупинилося назавжди…
Павло народився 12 липня 2001 року у місті Сміла. Вже змалку була помітна його любов до керма, тож після закінчення Смілянської загальноосвітньої школи № 1, вступив до Черкаського училища № 22 на спеціальність «Водій-автослюсар». 22 червня 2020 року був призваний до лав Збройних Сил України. Після звільнення зі служби працював за кордоном, де й познайомився зі своєю коханою дівчиною. Під час повномасштабного вторгнення прийняв рішення повернутися додому. У 21-річному віці наш Герой пішов добровольцем, що говорить про його сміливість та відданість своїй країні. Сильний та відважний стрілець - снайпер, із позивним "Сава", разом із побратимами виконував бойові завдання у складі 116-ї ОМБр на Куп‘янському напрямку. Його коротке, але таке наповнене війною життя - приклад вірності обраній справі, приклад служіння країні.
Життєрадісний Герой мав плани на щасливу сім‘ю, любив тварин та смачну їжу. Намагався жити повним життям… Був гордістю батьків, люблячим хлопцем та найкращим братом. Він назавжди залишиться в наших серцях, як відважний захисник та просто хороша людина.
Дякуємо тобі, воїне, за доблесть, за честь, за мужність, за найвищу жертву - віддане життя за ближніх!
Поховали захисника нашої Батьківщини на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).