Ширкунов Ігор Олександрович

Старший солдат, номер обслуги 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини ЗСУ ШИРКУНОВ Ігор Олександрович передчасно пішов із життя під час виконання службових обов'язків у місці несення служби на Сумщині 18 березня 2024 року.

Народився і виріс Ігор Ширкунов у Смілі. Після закінчення загальноосвітньої школи №14 вступив до професійно-технічного училища №5, де успішно здобув професійну освіту. Добрий, відповідальний, надійний, люблячий, чуйний та щирий  – таким назавжди запам’ятають нашого захисника рідні, знайомі та друзі. Ігор був прекрасним сім’янином, люблячим чоловіком та турботливим батьком. Наполегливо працював, аби родина ні в чому не мала потреби, а весь свій вільний час від роботи приділяв найріднішим людям.

Ігор Олександрович пішов до військкомату в перші дні повномасштабного вторгнення. Добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист незалежної і вільної Батьківщини. Брав безпосередню участь у бойових діях. Під час служби у війську ніколи не скаржився на труднощі, не нарікав, був оптимістом, хоч як важко не було.

Усі плани, мрії, майбутні радощі життя, родинне тепло – усе перекреслила і знищила війна. 

Вічна пам'ять і слава захиснику!

Поховали воїна на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).

За особисту мужність, виявлену при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).