Синчук Владислав Володимирович

Старший солдат, старший водій стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини ЗСУ Владислав Синчук загинув 24 листопада 2022 року під час запеклого бою з окупантами внаслідок ворожого обстрілу біля населеного пункту Времівка, Донецької області.

Владислав Синчук народився і виріс в місті Сміла, де промайнули найкращі роки мирного життя: безтурботне щасливе дитинство, шкільні роки, батьківська хата, вірні друзі, безліч приємних спогадів. Був активним, життєрадісним, цілеспрямованим, доброзичливим, надійним, завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги. Навчався у загальноосвітній школі № 2, яку успішно закінчив у 2014 році. Після школи вступив до Знам’янського професійно-технічного училища № 12, де отримав спеціальність помічника машиніста. У 2017 році за фахом працевлаштувався у ВСП Локомотивне депо ст.ім.Т.Шевченка Одеської залізниці. Далі був призваний  на строкову військову службу, яку проходив у роті почесної варти в місті Києві. Після демобілізації повернувся знову у депо. Але 26 січня 2021 року добровільно підписав контракт і повернувся до лав Збройних Сил України. Був учасником АТО. Війна застала Владислава у місті Чернігові. Коли загроза для Чернігова минула, разом з побратимами давав відсіч ворогові у запеклих битвах на Донеччині.

Владислав був справжнім патріотом України, адже твердо знав, що бореться  за волю і свободу нашої держави. І до останнього подиху був вірним військовій присязі та українському народові.

Похований наш захисник на Алеї Слави у рідному місті.

На честь загиблого Героя в рідному місті перейменована вулиця Пушкіна на вулицю Владислава Синчука.