Тарасов Геннадій Миколайович

Старший солдат, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0409 Геннадій Тарасов загинув 25 червня 2023 року поблизу н.п. Міньківка Бахмутського району Донецької області під час штурмових дій з боку Збройних сил російської федерації.

Тарасов Геннадій Миколайович народився в місті Сміла 6 лютого 1978 року, навчався в  Смілянській загальноосвітній школі  N 4. З дитинства мріяв працювати з механізмами, цікавився технікою, тому і вступив до ПТУ N 4 (нині ДНЗ «Смілянський ЦППРК») на відділення "Слюсар-ремонтник- інструментальник". Деякий час працював на Смілянському електромеханічному заводі. Потім   вирішив спробувати себе у новій галузі, тому у 1998 році поїхав до міста Києва. Його приваблювало усе нове, зокрема комерційна сфера: працював адміністратором з продажу сантехніки.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Геннадій  відразу ж розпочав волонтерську діяльність: постачав ліки, одяг і продукти у зону гарячих бойових дій на Київщині. Не раз під артобстрілом і авіанальотами доводилося евакуювати місцеве населення: жінок, дітей і літніх людей. Російські війська тиснули на наші бойові загони все дужче, тому Геннадій сказав рідним: "Хто ж, як не я?" І він добровільно пішов до військкомату 20 лютого 2023 року. Його відразу направили до учбового центру в смт. Гончарівське. Далі шлях українського патріота привів аж до Іспанії в м.Толедо, де  боєць опановував секрети сучасного воєнного мистецтва у Військовій академії. Геннадій Тарасов здобув нові навички із базового інструктажу, першої допомоги під час бою, оборони, наступу та стрільби. Підготовлений солдат повернувся на Батьківщину і захищав її на Бахмутському напрямку, твердо вірячи в Перемогу України. Життя нашого земляка обірвалося під час виконання штурмового завдання у  день народження свого молодшого брата, Сергія, якого ще встиг привітати в останні хвилини свого життя. Він останній чув його голос, який збереже в пам’яті назавжди. Мужній солдат пішов на штурм ворожих рубежів і більше на зв'язок не виходив...

Загинув Геннадій Тарасов біля Маньківки Бахмутського району Донецької області. Загинув як Герой внаслідок мінометного обстрілу позиції, залишаючися до останнього вірним військовій присязі, поліг заради майбутнього своєї родини, рідного міста й України, заради миру у всій Європі.

У Геннадія залишились: мама Валентина Іванівна, вітчим Геннадій, брат Сергій, дружина Ірина.

Похований Геннадій Тарасов на Алеї Слави міського цвинтаря.

"Герої не вмирають - вони ідуть на Небо!" Геннадієві, солдату- захисникові, назавжди залишилося 45 років...

За особисту мужність, виявлену при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

За особисту мужність, виявлену при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

За високий патріотизм, відданість і вірність народу України, мужність і відвагу, проявлені при захисті незалежності та відстоюванні територіальної цілісності нашої держави під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України присвоєно звання «Почесний громадянин міста Сміла» (посмертно).