Великий Ярослав Олександрович

Ярославу ВЕЛИКОМУ було лише 27… Його життєвий шлях виявився недовгим.

Ярослав Олександрович Великий народився 14 вересня 1997 року в місті Миколаєві. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №11, навчався у Миколаївському професійно-технічному училищі №25. Певний час працював у ВСП «Локомотивне депо Миколаїв» Одеської залізниці, мріяв стати машиністом тепловоза.

Згодом був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України, яку проходив у Харкові. Після служби залишився там жити й працювати.

Ярослав поєднував у собі найкращі людські якості. Його поважали, любили, ним захоплювалися. Серед усіх вирізнявся добротою, людяністю та щирим бажанням допомогти.

З початком повномасштабного вторгнення він повернувся до рідного міста і відразу ж звернувся до військкомату. Без вагань добровольцем вступив до лав Національної гвардії України. Спочатку — навчання, далі — передова.

Служив стрільцем (помічником кулеметника) 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) 3-го батальйону оперативного призначення військової частини НГУ. Мав позивний «Вишинька». Ярослав гідно воював за свою країну. Мріяв, планував, як і кожна молода людина… Та, на превеликий жаль, багатьом його мріям не судилося здійснитися. 2 червня 2025 року серце старшого солдата зупинилося назавжди.

Вічна пам’ять, вічна шана і доземний уклін воїну!

У Ярослава залишились батьки та сестра.

Захисника поховали на Алеї Слави (Загреблянське кладовище).