Захарченко Андрій Павлович

Солдат, лінійний наглядач взводу другого механізованого батальйону військової частини ЗСУ Андрій Захарченко, виконуючи бойове завдання, загинув 22 травня 2022 року в бою за Батьківщину в м.Сєвєродонецьку Луганської області. Мав позивний "Монах".

Андрій Павлович народився в м.Сміла. Закінчив загальноосвітню школу № 5. З дитинства любив пізнавати щось нове. З п'яти років самостійно навчився читати. У 1996-98 роках служив в Збройних Силах України при штабі Одеського округу радистом.

Самостійно почав вивчати різні філософські напрямки. Перечитав багато книг східних та західних філософів. Мав особливий погляд на життя та дуже цінував свободу.

З початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов у військкомат. Його словами були: - "Я не буду чекати поки вони сюди прийдуть, краще я піду туди їх нищити."

Особисте життя не склалося, не одружився, дітей не мав. Буддизм був його філософією життя. І ще задовго до війни, в приватних розмовах з рідними казав, що хотів би, щоб після його смерті, тіло було спалене. Вони так і зробили. На Алеї Слави у м.Сміла знаходиться ваза з його прахом. Але зовні місце не відрізняється - могила як у всіх.

Він мудрим ріс не по роках

й не по-людськи сміливим.

В своїй душі мав цілий храм

і в Україну вірив.

⠀

Не зміг стояти осторонь біди,

в перших рядах пішов домівку захищати.

Слова, як мантра, всюди і завжди:

«Шлях воїна - за честь мені прожити».

⠀

Далекі землі (від малої Батьківщини)

не вперше бачив в снах і на яву.

Колись вони його «життю учили»,

тепер він душу їм віддав свою.

⠀

І ніби й передчув свою загибель,

востаннє вісточку додому написав:

«Живий. В порядку все…» прийшло від побратима.

Пройшло пів дня й навік Героєм став.

⠀

Ходив не раз по лезу у ножа,

і в день загибелі й багато раз до того.

Чітку позицію він мав -

стирати в попіл ворога. Бо ж хто крім нього?

⠀

Весна буяла в всій своїй красі.

Завдання бойове. Їх група в Сєвєродонецьку.

Ракетний обстріл - вижили не всі.

Тепер Алея Слави дім для його серця.

⠀

Захарченко Андрій Павлович. Монах.

Поранення, на жаль, з життям не сумісне.

Лиш мить і світ в його очах

Навік погаснув.

⠀

Зітліло тіло, Слава не зітліє,

допоки світло бореться із тьмою.

Його так філософія життя навчила -

душа не вмерла - напилась спокою.

Авторка вірша Мидляк Ольга

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку указом Президента України від 18 липня, Андрія Захарченка нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).